Центр екологічної інформації Гончарівки вже створив багато матеріалів, про те як війна скорочує наші природні ресурси, знищує Червонокнижні види та спустошує природно-заповідний фонд. Але внаслідок обстрілів і пожеж гинуть не тільки тварини та рослини, а й ті, хто їх вивчає та охороняє, тобто вчені, дослідники і наукові співробітники.
28 вересня ворог завдав удар реактвним безпілотником по будівлі Президії Національної академії наук України (НАНУ). Два наукових співробітника загинуло, зокрема Наталія Букало – особиста асистентка та помічниця першого віцепрезидента НАН України, екссекретаря РНБО Володимира Горбуліна.
На жаль наші науковці не вперше гинуть у цій війні – жертв набагато більше. За даними незалежного моніторингового проєкту «Українські вчені на війні», з початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 174 українські дослідники та вчені. Загалом із 2014 року (включаючи період АТО) українська наука втратила понад 180 фахівців. (Але ця цифра приблизна і не остаточна, багато воїнів ще не ідентифіковано або вважаються зниклими без вісти.)
Серед полеглих чимало наукових співробітників національних природних парків, заповідників, дендропарків, ботанічних саді та факультетів природних спеціальностей у вишах. Серед них є як цивільні, що стали жертвами російських обстрілів у тилу (як-от під час останнього удару по Президії НАНУ), так і ті, які призупинили наукову діяльність та стали до лав ЗСУ. Також полягло багато працівників, які не були науковцями, але працювали на територіях природно-заповідного фонду на робітничих посадах.
Окрім непоправних людських втрат, російська агресія цілеспрямовано випалює матеріально-технічний фундамент української науки. Близько 30% дослідницької інфраструктури у прифронтових та прикордонних регіонах наразі зруйновано або пошкоджено. Російські снаряди та мародери знищують сучасні хіміко-біологічні лабораторії, комп'ютерні бази даних, високоточне польове обладнання та унікальний інвентар для моніторингу. Разом із корпусами університетських кафедр і дослідних станцій у вогні гинуть безцінні наукові надбання: гербарії, які збиралися століттями, та унікальні геологічні колекції. Символом цього варварства стало знищення у Харкові Національного генетичного банку рослин України, де зберігалися зразки понад 160 тисяч сортів з усього світу – втрата, яку вже неможливо компенсувати науковій спільноті.
У повному матеріалі за цим посиланням ви знайдете з десяток імен і прізвищ найкращих фахівців, у яких була багатообіцяюча кар’єра в галузі екології та природоохоронної діяльності. Якби не повномасштабне вторгнення вони б могли зробити великий вклад у науку та захист довкілля нашої країни.
