Кожен з нас чув про знамениту подорож Одіссея, розказану багато років тому Гомером. Цю епічну поему вивчають у школах, а вирази з неї давно стали крилатими.
Та сьогодні ми пропонуємо вам поглянути на всю цю історію з іншої сторони, уявити інший варіант розвитку знаменитих багаторічних мандрів Одіссея. І допоможуть нам у цьому Володимир Єрмоленко та його роман «Ловець океану».
«Ми всі знаємо історію Одіссея як епос про очікування. А мені зненацька прийшла думка: а що, якщо ні? Якщо ти повертаєшся додому, а тебе там ніхто не чекає? Думаю, це драма багатьох людей, коли ми очікуємо, що на нас хтось чекає, нами хтось цікавиться, а виявляється зовсім навпаки. Разом із цим народжується ще один образ – якщо мене тут не чекають, значить, я здійсню подорож назад», – говорить автор про виникнення задуму свого твору.
Воїн і мандрівник Одіссей після двадцяти років блукань повертається на Ітаку. Але події розгортаються зовсім не так, як ми до того звикли. Цього разу на героя ніхто не чекає. Його дружина Пенелопа пішла служити богам, син Телемах подався на пошуки батька, однак розминувся з ним.
Того дому, який зігріває комфортом, затишком та любов’ю, більше не існує. І це спустошує ще більше. Роки війни, провина за власні вчинки, важке і тривале повернення спонукають Одіссея до переосмислення всього життя. Він розуміє, що став на хибний шлях і тепер повинен виправити свої помилки. Одіссей вирішує здійснити свою подорож у зворотному напрямку, від Ітаки до Трої.
«Коли ти зазнаєш поразки, твої очі починають бачити правду. Коли тобі боляче, біль інших врізається в твою душу, як ворожа стріла. Коли заслона спадає, ти сам бачиш, які великі тіні за твоєю спиною. І тоді ти хочеш лише одного: прожити своє життя наново. Виправляючи свої помилки, замолюючи свої провини, стираючи свої сліди, даруючи благо там, де досі ти ніс зло. Дехто каже, що хотів би прожити своє життя знову, нічого не змінюючи, ні про що не шкодуючи. Я не з таких. Я з тих, хто завжди прагне чогось іншого. Хто завжди питає себе, що було, якби я піднявся на інший корабель. Так, тепер я хочу прожити своє життя інакше. Прожити його навпаки», – у розпачі говорить мандрівник.
Герой знову зустрічається з сиренами, відвідує землю Навсикаї, острови Каліпсо та Цирцеї, ще раз спускається в царство Аїда.
Подорож, розказана Володимиром Єрмоленком, – це історія визнання власних помилок, вибачення і прощення. Це історія про кохання, смерть, провину, красу і втрату, які завжди сповнюють життя кожного з нас.
Книга «Ловець океану» вирізняється надзвичайною легкістю та мелодійністю свого стилю. Деякі літературні критики навіть називають цей текст «жіночним та вкрай зворушливим». Чи, дійсно, він є таким – вирішувати кожному з вас. Але про що ми можемо казати зі стовідсотковою впевненістю, так це про те, що даний роман точно залишить по собі післясмак. І ви ще не один день будете розмірковувати і над справжньою метою повернення Одіссея до Трої, і над тим, чи варті прощення його вчинки.
Автор відгуку: Анастасія Козак
Коментарі