Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Трагедія в Оленівці

Наприкінці липня, у другу річницю трагедії в Оленівці,  Україна вшановує пам’ять загиблих українських полонених — Захисників та Захисниць України, учасників добровільних формувань та цивільних осіб, що були страчені, закатовані або загинули у полоні.

У ніч на 29 липня 2022 року російськими окупаційними військами було здійснено терористичний акт проти військовополонених — захисників “Азовсталі” - на території колишньої Волноваської виправної колонії поруч з селищем Оленівка.

Оленівка - селище міського типу, яке розташоване в Кальміуському районі (до 2020 року - Волноваський район) Донецької області. Було засноване 1840 року переселенцями з Харківської та Полтавської губерній.

Саме там знаходиться пенітенціарна установа  офіційно відома як Волноваська виправна колонія №120, у такому форматі працювала з 1999 року. З серпня 2014 установа перебувала в тимчасовій окупації та не працювала. З 24 лютого 2022 року збройні сили росій на її базі створили фільтраційну тюрму.

Зараз там утримують тисячі полонених - від цивільних волонтерів до українських бійців - всіх їх затримали або проросійські сили так званої "ДНР", або безпосередньо росіяни на півдні та сході країни.

Серед військовополонених - сотні бійців полку "Азов". Створений у 2014 році, цей добровольчий батальйон мав спочатку ультраправе спрямування, але пізніше був реорганізований й увійшов до складу Національної гвардії України.

16 травня 2022 року після падіння останнього оплоту оборони українських військ у Маріуполі — заводу «Азовсталь» — 211 його захисників, які здалися в полон російським окупантам, було доставлено до  в'язниці. Вихід з Азовсталі відбувався до 20 травня 2022 року, більшість захисників були направлені саме до Оленівки. Російські окупанти оголосили нібито про підготовку трибуналу, українська влада заявляла про домовленості з російською стороною, згідно з якими військових планували відправити додому через «процедуру обміну».

Колонія в Оленівці. Фото AP

Люди, які повернулися з полону, розказували про нелюдські умови тримання, голод та катування в цій тюрмі.

Будівля, в якій перебували українські полонені. Фото з української Вікіпедії

«І їх катували по декілька годин. Дівчата били в двері руками, кричали: «Зупиніться, зупиніться». Просто ви не витримуєте того, як кричать люди. Мені в ці моменти було настільки важко, я постійно плакала. Я не могла себе стримати. Це не 5 хв, не 10. Це годинами, годинами. Одного, другого», – згадує Мар’яна Мамонова, військова медикиня, яка знаходилася в полоні до 9-го місяця вагітності.

Бійчиня “Азову” Світлана Ворова, яка потрапила в російський полон у Маріуполі, розповіла про допити, які влаштовували бранцям російські окупанти та їхні поплічники в Оленівській колонії, де їх утримували. Світлану та інших жінок тюремники утримували в дисциплінарному ізоляторі (ДІЗО), а полонені бійці “Азову” були в бараках.

“Тих, до кого у росіян були якісь підозри, що, може, хтось із них снайпер, або тату не сподобалось – у декого були націоналістичні тату, герби, портрети Бандери, – їх відправляли в ДІЗО до нас. І в нас була зміна "денеерівців", дуже жорстоких, які сильно знущалися з хлопців. Дуже сильно. Били, скотчем змотували руки, ноги і продовжували знущатися. Шокерами били. Ми тільки чули, як вони кричали, стогнали. Все чули, вдень і вночі”, - розповіла вона. За її словами, після таких “допитів” одного хлопця винесли на ношах мертвим, сказавши, що він нібито покінчив з життям. “Але ми чули, як "денеерівці" заходили до нього в камеру серед ночі неодноразово, били його, кидали і знущались, як могли”, - зауважила Світлана.

фото t.me/informnapalm

Щодо жінок грубої сили окупанти майже не застосовували, але ламали психологічно.

“Крім того, що нас ображали, штовхали, нас не били так... Хіба що по гомілках могли стукнути, по спині. Домагань, наскільки я знаю, теж не було. Лише на словах – казали: "От вас всіх треба зґвалтувати, щоб ви понароджували нам росіян", - розповіла колишня полонянка.

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року відбулось масове вбивство полонених в Оленівці. Це терористичний акт, здійснений російськими окупаційними військами проти українських військовополонених- захисників «Азовсталі» в Маріуполі. Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії №120, де утримували українських захисників, загинуло щонайменше 53 полонених, понад 130 було поранено. Всього за даними росіян в бараці було 193 людини. Окупанти звинуватили у всьому Україну та удар ракетою з американської РСЗВ HIMARS. Однак українські полонені, які перебували в Оленівці і згодом були звільнені за обміном, розповіли про закладені росіянами фугаси всередині бараку.

Фото з відкритих джерел

Офіцер полку "Азов" Арсен Дмитрик ("Лемко"), який був одним із оборонців Маріуполя і вийшов з "Азовсталі" разом з іншими бійцями, розповів деталі жахливого теракту в Оленівці. "Лемко" теж був у бараку, де після вибуху спалахнула пожежа, зазнав опіків та осколкових поранень, але разом із побратимами намагався рятувати постраждалих.

Офіцер полку "Азов" Арсен Дмитрик ("Лемко")

"Це був навіть не барак, а технічне приміщення, яке знаходилось окремо від основних бараків. Там був тільки "Азов", тільки бійці полку "Азов". На той момент 198 бійців, на момент теракту – 193, п’ятеро бійців етапом до Донецька відправили", – згадує "азовець".

За його словами, коли пролунав перший вибух, полонені не здивувалися, бо ворог постійно приганяв під стіни Оленівки "Гради", з яких обстрілював українські позиції.

"Відповідно, було щось схоже цієї ночі. Дуже сильно працювала артилерія. Потім, я цього не бачив, хлопці сказали, що пакети "Градів" почали працювати вночі - знову з-під Оленівки, з-під колонії. І відбувся вибух у самому бараку. Я вже прокинувся від того, що в мене тіло обгоріле і численні осколкові поранення", – розповідає Арсен.

Тоді він разом із вцілілим побратимами кинувся рятувати тих, хто вижили. "Якби наші хлопці не витягували поранених, було би набагато більше жертв. Навіть вже в кінці застрибували в вогонь і діставали тіла, які не подавали ознак життя. Насамперед ми витягували тих, хто були живі. Ми не могли повитягувати тіла, які були на ліжках, бо вони вже були трохи з ліжками, так би мовити, перекручені", – каже Дмитрик.

Офіцер наголошує, що окупанти просто замкнули українських полонених, а самі повтікали. "За день до теракту охорона копала собі окоп. Там є садочок збоку, вони там копали окоп. Ми дивувалися, для чого. Насправді вони знали, до чого готуються, – до теракту", – зазначає військовий.

Коли вдалося виламати браму та винести поранених, росіяни, які чергували на зовнішньому периметрі, відкрили вогонь у повітря.

"Ми стали говорити: "Дайте хоч чимось перев’язати". Бо весь одяг, який на нас був, ми витратили на хлопців, аби зупинити кровотечі. Більшість хлопців померли через втрату крові", – розповідає "азовець".

Тільки через годину або півтори до бараку прийшли українські полонені медики з мінімальним набором інструментів та ліків. Далі поранених почали вивозити до лікарні в Донецьку.

"Вивозили нас як скотину. КамАЗи просто завантажили битком і поїхали. Поранені, лежачі, неходячі - отак запакували. У першому КамАЗі, знаю, один хлопець не доїхав. Я їхав у другому КамАЗі, у нас усі доїхали", – підсумував Арсен Дмитрик.

За рік Україні вдалося ідентифікувати тіла 52 загиблих, також з полону повернулась частина військовослужбовців, які постраждали через теракт.

У серпні 2022 року Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттеріш  організував окрему місію в Оленівку. Однак не було докладено зусиль для зустрічей з українською стороною, щоб взяти напрацювання та документи щодо теракту. А вже через 5 місяців, 5 січня 2023 року місію ООН розформували без жодної критики РФ, яка за увесь цей час не надала доступу ні представникам місії, ні українській стороні та фактично зірвала розслідування.

29 січня 2023 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець заявив, що Україна не отримала очікуваної реакції від міжнародного співтовариства на вбивство росіянами військовополонених в Оленівці. Ніхто не домігся бодай допуску на місце трагедії. Не відреагував належним чином Міжнародний Комітет Червоного Хреста, який, згідно з Женевськими конвенціями, повинен мати негайний доступ до всіх військовополонених у всіх місцях їх утримання, за півтора року після трагедії так і не побував в Оленівці, як і не мав доступу на території РФ до українських бранців, які вижили після вибуху. Також, за словами Лубінця, незрозумілою лишається позиція ООН.

25 липня 2023 року  глава Управління ООН з прав людини Фолькер Тюрк зазначив, що Росія не надала гарантій безпечного доступу представників ООН до місця вибуху. Однак управління змогло провести детальні бесіди з тими, хто вижили після інциденту в Оленівці, і провести детальний аналіз наявної додаткової інформації.

"Хоча точні обставини інциденту в ніч з 28 на 29 липня 2022 року залишаються незрозумілими, доступна інформація і наш аналіз дозволяють управлінню зробити висновок, що він не був спричинений ракетою HIMARS", – йдеться в заяві. В ООН відзначають, що вони як і раніше не можуть встановити ані конкретне джерело вибуху, ані точний напрямок, з якого міг бути зроблений постріл.

27 серпня 2023 року Управління інформаційної політики Офісу генерального прокурора повідомило, що вибух у ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території у виправній колонії в смт Оленівка, де перебували українські військовополонені, був спричинений застосуванням реактивного термобаричного гранатомета. Офіс генпрокурора вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за фактом обстрілу військовими РФ колишньої виправної колонії в смт Оленівка Донецької області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України – про порушення законів та звичаїв війни.

У цьому кримінальному провадженні досліджуються факти загибелі внаслідок вибуху та отримання поранень різного ступеню тяжкості військовослужбовцями Сил оборони України, що утримувалися в оленівській колонії.

За результатами проведених експертиз ідентифіковано 33 особи з числа загиблих внаслідок вибуху, тіла яких повернуто на підконтрольну Україні територію.

фото t.me/informnapalm

Окрема Місія з моніторингу прав людини в Україні, яка базувалася в країні з 2014 року, також провела своє розслідування, вивчила свідчення 16 осіб, які транслювалися на росТВ, вивчила фото, а також проаналізувала 20 заяв російських чиновників, які відвідали в'язницю. Їх висновок: Росія спланувала та здійснила цей злочин.

В одному зі звітів Місії сказано, що атака відбулася зі сходу на захід. Російська територія розташована на схід від окупованого Донецька. Однак ООН не стала публічно звинувачувати Росію у цьому злочині.

Інших активних міжнародних розслідувань цього теракту більше не ведеться.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні до другої річниці теракту в Оленівці виступила із заявою та наголосила, що росія так і не пустила на територію спостерігачів організації. Інші незалежні експертні аналізи також не проводилися.

Там зазначили, що влада росії вжила заходів, які завадили незалежним зусиллям щодо встановлення фактів трагедії.

"Місце події не тільки не було збережено, а й спотворено, а речові докази було пошкоджено. Російська Федерація не допустила спостерігачів ООН на цю територію, а також не проводилися інші незалежні експертні аналізи. Водночас російська влада заявила, що удару було завдано ракетами HIMARS, випущеними ЗСУ", – йдеться у повідомленні.

Цей страшний воєнний злочин, внаслідок якого втратили життя близько 50 полонених воїнів (точну кількість досі не встановлено), а інші отримали поранення (у тому числі 74 – важкі), до сьогодні залишається нерозслідуваним.

9 липня 2024 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець сподівається, що у звіті ООН цьогоріч ітиметься про доведену причетність РФ до теракту в Оленівці.

Про це омбудсмен сказав на пресконференції:

"У нас вже був звіт у першу річницю трагедії. Тоді ООН юридично визнала, що Україна не могла ракетами HIMARS здійснити цей обстріл. Я дуже сподіваюся, що в цьому році до другої річниці цієї трагедії ми нарешті отримаємо звіт ООН, де це все буде досліджено, встановлено та публічно показано", - сказав Лубінець.

«Військовополонені захищені міжнародним гуманітарним правом, яке вимагає гуманного ставлення до них і зобов’язує державу, що тримає їх у полоні, гарантувати їхню безпеку. Смерть або серйозні поранення військовополонених мають стати предметом офіційного і ретельного розслідування з боку держави, що тримає їх у полоні. Будь-яка підозра щодо злочинних дій повинна розслідуватися швидко, ретельно, незалежно, неупереджено та прозоро, а винні мають бути притягнуті до відповідальності», – наголосили в ООН.

В ООН зазначили, що відсутність відповідальності за загибель і поранення в колонії в Оленівці «вписується в ширший контекст поширених і регулярних катувань українських військовополонених».

«Російська влада продовжує утримувати військовополонених у жахливих умовах, позбавляє їх медичної допомоги і дозволяє лише обмежений контакт або й взагалі не дозволяє контактувати їм з родиною і зовнішнім світом. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні продовжує опитувати українських військовополонених після повернення в Україну, та їхні сім’ї, і знову закликає до встановлення правди і забезпечення відповідальності відповідно до фундаментальних принципів міжнародного гуманітарного права і права прав людини», – заявили в організації.

Використані джерела.

Відео матеріали

  1. https://www.youtube.com/watch?v=HiNjhip3pEg
  2. https://www.youtube.com/watch?v=vLF-NYwo4Z8
  3. https://www.youtube.com/watch?v=bTfdqaR61ps
  4. https://www.youtube.com/watch?v=sB0emA1wZtc
  5. https://www.youtube.com/watch?v=DcSVEPASHv8
  6. https://www.youtube.com/watch?v=hovvx5yGZrg
  7. https://www.youtube.com/watch?v=OTZHperX6YA
  8. https://www.youtube.com/watch?v=HiNjhip3pEg

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18192021222324
252627282930