Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Плацдарм на Лівобережжі Херсонщини

Фото: ТСН.ua

Під час повномасштабного вторгнення росії українські військові не один раз дивували світ своєю мужністю, своїми військовими операціями. Кринки. Назва цього села  на Херсонщині відома всім.

Лівобережжя Херсонської області є однією з найгарячіших ділянок фронту. Втім, ЗСУ утримують оборону у зайнятих плацдармах. У грудні 2023-го захисники стояли у селі Кринки. Саме по цьому населеному пункту найактивніше гатили тоді російські окупанти. Вони також намагаються вибити українських бійців з цього напрямку. Однак ЗСУ навіть потроху просувалися вперед на цій ділянці. Тут на лівому березі Дніпра морській піхоті ЗСУ вдалося захопити і утримати невеликі плацдарми.

Перші спроби форсувати Дніпро на маломірних човнах українські війська почали робити  наприкінці листопада – на початку грудня 2022 року, коли солдати РФ залишили правобережжя. Українські війська почали спроби встановити контроль над заболоченими островами посередині Дніпра.

Херсонська область. / Фото: Associated Press

Активні дії на цьому напрямку продовжились навесні 2023 року. Щоправда, їх суттєво загальмував підрив дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року і розлив Дніпра на Херсонщині.

22 квітня 2023 року ЗСУ змогли зайняти позиції на березі річки Дніпро за 7 кілометрів на південний захід від Херсона. А також просунутись на декілька кілометрів південніше. Це фактично є ознакою того, що Україна вибила росіян з островів у дельті Дніпра біля Антонівського мосту, за які точилася боротьба з листопада 2022 року.

Українські військові не просто висадилися біля Козачих Лагерів, але й створили там плацдарм, утримуючи західну частину селища. Таким чином, це вже був другий плацдарм на лівому березі Херсонської області, який змогли створити бійці Збройних Сил України з початку літа 2023 року.

Перший розташований між Херсоном і Олешками біля зруйнованого Антонівського мосту. Попри заяви російської влади, вибити з нього українські війська так і не вдалося.

Що стосується Козачих Лагерів, то це місце оптимально підходить для подальшого просування українських військ.

По-перше, північна частина населеного пункту впритул підходить до заболоченої місцевості, де є велика кількість маленьких островів, озер, річечок і густої рослинності.

На південній околиці Козачих Лагерів лежить траса Т2206, що сполучає Олешки та Нову Каховку і вочевидь є важливою логістичною артерією для російських військ на Півдні.

А ще за 15 км на південний захід розташована траса Е97, що веде до Криму.

11 листопада 2023 року українська армія  прорвалася на окупований лівий берег Дніпра та зайняла селище Кринки й перекинула туди важку техніку.

Українські військові використали та продовжують використовувати човни, які можуть йти зі швидкістю 100 км/год, а восени, у сильному тумані їх складно відстежити.

Кринки – село в Олешківській громаді Херсонщини, розташоване на лівому березі Дніпра. До початку повномасштабної війни Росії проти України в селі проживала майже тисяча людей.

Кринки розташовані на схід - північний схід від уже зайнятих українськими військами територій лівобережжя Дніпра в районі Антонівського мосту. З появою ЗСУ ще й у Кринках, яке розташоване на дорозі між Новою Каховкою та Олешками, починає розростатися "сіра зона", російські війська поступово втрачають контроль над територією, маршрути стають небезпечними.

Сили оборони України утримують плацдарм на лівобережжі Херсонщини / Фото: Associated Press

Ситуацію посилює значна різниця висот: розташована на високому правому березі Дніпра українська артилерія має велику перевагу, через що російська армія не може дозволити собі влаштувати масовану атаку на плацдарм, що розширюється. А атаки силами окремих піхотних рот не приносять нічого, окрім втрат.

17 листопада 2023 Генштаб ЗСУ вперше офіційно підтвердив, що українські сили успішно закріпилися на кількох плацдармах на лівому березі Херсонщини. При цьому військові кажуть, що там постійно тривають важкі бої, а росіяни перекидають свої сили з інших напрямків.

Водночас ключовим є те, що, за даними аналітиків, українські армійці не просто переправились на інший берег Херсонщині, але й змогли налагодити стабільну логістику для свого плацдарму.

Рух на південь від Херсону дійсно виглядає дуже перспективно як головний напрям довгоочікуваного українського контрнаступу. Звідси до адмінмежі з Кримом приблизно 90 км. Перерізання російських логістичних зв'язків біля окупованого півострова суттєво допомогло б Україні знизити атакувальний потенціал противника як на півдні, так і на сході.

Однак на заваді можуть стати особливості місцевості на лівобережжі Херсонщини.

Ці території - це дачі. А вони мають таку особливість, що утримувати їх дуже і дуже важко. Слід також зазначити, що територія між Херсоном і Олешками – це фактично низка великих і малих островів, заплав та інших болотяних і водних перешкод. Пересуватись таким рельєфом при наявності в противника суттєвої переваги в повітрі дуже важко. Росіяни легко можуть знищити наведені українцями понтонні мости за допомогою потужних керованих авіабомб.

Якщо робити плацдарм, то він має бути придатним для використання танків. Одна справа перекинути через Дніпро 200-300 людей на надувних човнах, а інша справа – 20-30 танків плюс боєприпаси до них. Це має бути дуже потужна військова операція із залученням інженерних частин і наведенням понтонів.

Українські військові відстежують шляхи логістичного постачання боєприпасів та продовольства росіян, а також шукають і знищують їхні особовий склад та техніку. І кілька успішних операцій в цьому районі вже вдалося провести.

Росіяни ж, за даними української сторони, зазнають великих втрат і змушені перекидати підрозділи з інших напрямків.

Ситуація в тому районі дуже непроста, розповів офіцер 36-ї окремої бригади морпіхів Валерій Прозапас в «Радіо Свобода".

"Я закликаю всіх не малювати собі "повітряних замків". Так, ЗСУ вогневим контролем і діями піхотних підрозділів, аеророзвідкою, дронами працюють на лівому березі Дніпра. Проте казати, що зараз відбуваються якісь стратегічні проривні дії, не можна", - каже військовий.

За його словами, йде рутинна бойова робота, яка затягнеться не на один тиждень і не на один місяць. "Тому що бойові порядки окупаційної армії дуже добре підготовлені до оборони. Їхня глибина досить серйозна. Сил та засобів у них вистачає", - пояснює військовий.

За його словами, росіяни будуть докладати зусилля для того, щоб там не відбулося стратегічного прориву.

"У них глибина оборони, якщо подивитися на карту, вони можуть собі дозволити тримати резерви в багато десятків кілометрів від переднього краю. Як тільки вони бачать загрозу, відразу висуваються їхні механізовані підрозділи, вилітає авіація, яку ми не можемо контролювати на такій відстані", - розповідає Прозапас. І такі "гойдалки", за його словами, продовжуються тут вже багато тижнів.

Фото: Генеральний штаб ЗСУ

Українські війська впродовж 9 грудня 2023 утримують позиції на лівому березі Дніпра. Воїни міцно стоять у Кринках. Окупанти завдають ударів по українських позиціях, зокрема,  з використанням артилерії та авіації.

18 січня 2024 підрозділи Сил оборони працюють над розширенням плацдарму на лівобережжі Херсонської області попри постійні атаки ворога.

4 лютого 2024 року окупанти не припиняють аеророзвідку, тиснуть артилерійськими обстрілами, застосовують велику кількість ударних дронів різних типів, продовжують наносити удари керованими авіабомбами та некерованими авіаційними ракетами.

6 лютого 2024 року бійці Збройних сил України успішно підняли державний прапор у селі Кринки, розташованому на лівому березі Херсонської області. Прапор підняли бійці 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Ситуація на тій ділянці фронту наскільки складна, що навряд мова йде про початок великої операції з форсування Дніпра Для українських військових сьогодні важливо закріпитися на лівому березі, щоб у них була можливість туди перекидати хоча б легку піхоту. А також - відсунути хоч трохи російські війська від Дніпра і тим самим забезпечити безпеку Херсону та іншим населеним пунктам.

Джерело: Генеральний штаб ЗСУ

Але подальші великі наступальні дії на цій ділянці фронту навряд чи можливі. Сама місцевість там дуже складна – річки та болота, що значно ускладнює можливості військових.

21 квітня 2024 року  українські підрозділи у цьому районі продовжують виконувати завдання, провівши  переформатування морської піхоти і сил територіальної оборони.

Плацдарм Сил оборони України у Кринках на лівобережжі Херсонщини наразі не розширюється, але й російські окупанти не можуть витіснити звідти українські підрозділи.  Є вузька смуга, яка утримується і контролюється вогнем артилерії. Контрбатарейна боротьба працює. Там дуже добре працюють дрони. Вони наносять удари по артилерії ворога та техніці.

З цього плацдарму можна розвивати великий наступ на лівобережжя, але за умови зосередження сил і засобів. 

17 липня 2024 року бійці морської піхоти продовжують виконувати бойові завдання на лівобережжі Дніпра, зокрема, в районі населеного пункту Кринки. Однак більшість основних позицій українських військ внаслідок тривалого вогневого впливу були зруйновані вщент. Село Кринки перетворилося на груду каміння і стало місцем, в якому фактично неможливо тримати оборону.

Село Кринки на Херсонщині / Фото: Telegram / Денис Казанський

У період з жовтня 2023-го по червень 2024 року 788 українських військових зникли безвісти в селі Кринки Херсонської області на Лівому березі Дніпра про це, пишуть журналісти з посиланням на дані поліції. При цьому кількість загиблих військових, яких вдалось звідти вивезти і врешті поховати, є значно меншою — 262 захисники за цей же період.

Операція в Кринках була надскладною та надважкою, аналогів у військовій історії майже немає. Водночас контроль над островами поблизу цього населеного пункту – це дуже важливий фактор безпеки для Сил оборони на правому березі Дніпра. Боротьба там триватиме.

Використані джерела:

Відео матеріали

  1. https://www.youtube.com/watch?v=knDH39hZNJg
  2. https://www.youtube.com/watch?v=e7cdSX9FlpI
  3. https://www.youtube.com/watch?v=_cT8gCeXYi8
  4. https://www.youtube.com/watch?v=q2iyZYiyR5I
  5. https://www.youtube.com/watch?v=H23vYovYwwI
  6. https://www.youtube.com/watch?v=ljKd1B8iOMI

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18192021222324
252627282930