8 січня

НАУМИЧ ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА

[1942-1999], поетеса
(До 80-річчя від дня народження)

Наумич Валентина Іванівна народилась у с. Зубівщині на Житомирщині у багатодітній селянській родині. Закінчила Чернівецький кооперативний технікум та Львівський торгово-економічний інститут. Працювала на Ленінабадському шовковому комбінаті (тепер – м. Худжент, Таджикистан). З 1972 року родина Наумичів мешкала у м. Коростені Житомирської області.

Перші поетичні проби пера Валентини Наумич друкувались у коростенській районній та житомирській обласній газетах.

Після аварії на Чорнобильській АЕС, у зв’язку зі станом здоров’я, В. Наумич вимушена була переїхати з родиною на терени смаглявої Таврії, де у повну силу почав розкриватися її надзвичайний літературний хист.

Дебютна збірка «Є життя – лиш одне, без повтору» вийшла друком у 1993 році. В цей час поетеса відчула радість літературних перемог та заздрість недругів, які вже на первопутках її літературної кар’єри намагалися ставити перепони. Відомий український письменник Микола Братан про це писав так:

Когось у вірші наголос коробив,
Хтось розділових знаків не уздрів.
Вона ж, тяжку долаючи хворобу,
Зневаживши душеубогу злобу,
Уперекір проречистому снобу
Творила свій неповторимий спів.

Твори В. І. Наумич друкувались у херсонському літературно-мистецькому альманасі «Степ» та канадському літературному журналі «Промінь». Її життєва позиція у переломні часи відродження української державності та просвітянська діяльність надихали молодь на створення просвітницьких молодіжних і дитячих студій, клубів та громадських організацій.

І сьогодні ім’я талановитої письменниці не сходить з вуст учителів шкіл, викладачів вишів та бібліотекарів книгозбірень області. Це про неї відома українська літературознавчиня Л. Федоровська писала: «Вона живе поезією у кожну мить свого існування. Це її постійний внутрішній стан – дослухатися до поетичного звучання світу…».

Українська письменниця В. М. Нижеголенко порівнювала В. Наумич з образом лебідки: «Тендітна станом та духом незламна, добро засівала, плекала красу…».

Її пейзажна лірика перекликається із віршами залюблених в український степ М. Чернявського та Є. Маланюка. Творам притаманні мелодизм В. Сосюри, бунтарство І. Драча та М. Братана, символізм образно-інтонаційних пошуків М. Вороного та виразність почуттів П. Куліша. Тексти письменниці несуть у собі величезну життєдайну енергетику, яка наснажує того, хто прочитав, творити добре і вічне. Вона щоденно працювала над самовдосконаленням, що відчувалося у кожній збірці. Працювала зі словом, пам’ятаючи вислів всесвітньовідомого поета і просвітянина І. Франка: «Поет – це вічний учень». Поезія підтримувала цю тендітну хвору жінку у тяжкі часи, надихала на життя і творчість.

На жаль, 17 липня 1998 року перестало битися любляче серце Валентини Наумич. Вона посмертно зарахована до членів Національної спілки письменників України.

В історію красного письменства Херсонщини назавжди вписане світле ім’я майстра пейзажної лірики, патріота соборної України, просвітянки Наумич Валентини Іванівни.

Пам’яті Валентини

Сприймаючи поезію, як чудо,
Воліла прислужитися йому.
Тож стільки і продумано, й відчуто.
Не кожному дано було збагнути,
Яким потрібно гранословом бути,
У світло перетворюючи тьму.

                                                                        Микола Братан

Олег Олексюк, член Національної спілки письменників України,
заслужений працівник культури України

Література

Сльоза України : пов. зібр. творів : поезії та драм. твори : у 2 т. Т. 1 / Валентина Наумич ; [післямова та ред. О. В. Олексюка ; худож. В. Гончаренко]. – Київ; Херсон : Просвіта, 2018. – 520 с. : портр.

Пригоди природи : пов. зібр. творів : вірші та проза для дітей та юнацтва : у 2 т. Т. 2 / Валентина Наумич ; [голов. ред., уклад., упоряд. О. В. Олексюк ; худож.: О. Карпіна, О. Журба]. – Київ; Херсон : Просвіта, 2019. – 215 с. : іл., фот.

Абетка : вiршi : для дошк. i мол. шк. вiку / В. І. Наумич ; іл. Журба О. – Херсон : Пілот. шк., 1997. – 15 c.

Голос журби : поезії / В. І. Наумич. – Херсон : Просвіта, 1996. – 34 с.

До калини на запросини : поезii / В. І. Наумич. – Херсон : Чиста криниця, 1997. – 26 c.

Є життя – лиш одне, без повтору : вiршi / В. І. Наумич ; ред. М. І. Братан ; худож. С. Курак. – Херсон : Просвіта, 1993. – 56 c.

Мелодії долини голубої : поезії / Валентина Наумич ; ред. М. І. Братан ; іл. І. Драча. – Херсон : Чиста криниця, 1997. – 28 c : портр.

Пiсня волi над сивим Днiпром : поезiя / В. І. Наумич. – Херсон : [Б. в.], 1996. – 28 с.

Подих струни : поезії / В. І. Наумич. – Херсон : Чиста криниця, 1997. – 47 c.

Срібні луни : вiршi / В. І. Наумич ; ред. М. І. Братан. – Херсон : Просвіта, 1997. – 20 с.

Степ : літ.-худож. альм. / Упр. культури і туризму Херсон. облдержадмін., Херсон. обл. орг. Нац. спілки письм. України. – Херсон : [Б. в.], 1991 – . – Засновано 1886 р. Поновлено 1991 р.
2012, № 21 / редкол.: Н. Звягінцева (ред., упоряд.) [та ін.]. – Херсон : Гілея, 2012. – 127 с. : фот., кольор. іл. – Текст укр., рос. – Бібліогр. в підрядк. прим. та наприкінці ст.
Зі змісту: Моє Полісся; Десятий квітень : [вірші] / В. І. Наумич. – С. 97; За тобою сумують берізки : [вірш-посвята В. І. Наумич] / Катерина Савченко. – С. 99; У вічність : [вірш-посвята В. І. Наумич] / Олег Олексюк. – С. 99; Пливе Дніпро в серпанку синьому; В Чорнобильській зоні; Благослови, Пророче!; Синам; Хай оживуть осквернені надії; Радію красі твоїй, земле : [вірші] / Валентина Наумич. – С. 100-101.
2019, № 25 / [ред.-упоряд. В. Піддубняк]. – Херсон : Гілея, 2019. – 168 с. : іл.
Зі змісту: Із циклу «20 років без Валентини» : [вірш-посвята В. І. Наумич] / Іван Немченко. – С. 68; Вишиванка : херсон. літ.-худож. зб. – Київ; Херсон, 2018. – Число 5. – С. 54.

Про життєвий та творчий шлях

Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) : літ.-наук. зб. / Тавр. фундація (ОВУД), М-во освіти і науки України, Херсон. держ. ун-т, міжкаф. наук. лаб. «Укр. літ. в англомов. світі» ; редкол.: І. В. Немченко (голов. ред.) [та ін.]. – Київ; Херсон : Просвіта, 2005 – .
Вип. 14. – 2018. – 287 с. : фот. – Бібліогр. наприкінці окремих ст.
Зі змісту: Невмирущий голос поетеси : (В. Наумич) / Олег Олексюк. – С. 128-133. – Бібліогр. наприкінці ст.
Вип. 15. – Херсон : Вишемирський В. С., 2019. – 237 с. : фот., портр. – Бібліогр. наприкінці ст.
Зі змісту: «На нашій дорозі земній...» : (рец. на кн. «Сльоза України», т. 1 ) / Іван Немченко. – С. 220-224.           

Кожен її твір – це сповідь серця // Каляка Микола. Збуджені альманахом «Степ» : біогр. нариси, стислі спогади, розвідки, оповідання, літ.-худож. публіцистика / Микола Каляка. – Київ; Херсон, 2012. – Кн. 4. – С. 5-13.

Музичний світ поезії Валентини Наумич / Іван Васильович Немченко // Південний архів. Філологічні науки = South Archive. Philological Sciences : зб. наук. пр. – Херсон, 2020. – Вип. 81. – С. 21-18.

Олексюк О. Її творчість наснажує / Олег Олексюк // Культура і життя. – 2018. – 3 серп. (№ 31). – С. 11 : портр.