Яку роль може зіграти книга в житті людини?
АБО
«Книги – це маяки в океані часу».
(А. Шопенгауер)
Кожна прочитана книга – життєве відкриття, пізнання себе і навколишнього світу. Книга – скарб, здатний змінити свого читача – розширити обрії сподівань, утвердити чи перевернути світогляд.
Іноді в житті бувають ситуації, коли відповіді на важливі питання доводиться шукати лише в книгах. Також, коли погано на душі, ти відкриваєш книгу, проживаєш життя її героя, як своє, і твої проблеми вже не здаються такими великими і страшними, а рішення виникає саме по собі.
Зазвичай ми розгортаємо книгу для того, щоб відпочити — поринути у світ фантазії, помандрувати в далекі краї чи інші часи. І веде нас у цих мандрах вигадка письменника.
Тож яку роль може зіграти книга в житті людини?
Безсумнівно, ця тема дуже злободенна у наш час, адже, на жаль, сучасна молодь все менше цінує книги. Ні для кого не секрет, що інформаційні технології, комп'ютер витіснили у більшості підлітків інтерес до книги і читання. З метою довести, що книга дійсно може подарувати багато приємних моментів і рішення багатьох проблем, бібліотекарі відділу зберігання та реставрації бібліотечних фондів організували захід для старшокласників Херсонської загальноосвітньої школи № 50. І розпочали його з дискусії «Інтернет чи книга?». Дуже цікаві питання обговорювались: Як ви ставитесь до заміни книг комп’ютерами, букрідерами та іншими гаджетами? Яким ви бачите майбутнє інформаційного простору?
Звичайно, хлопчики, які відчувають потяг до всього нового, прогресивного, пов'язаного з технікою, схильні користуватися мережею Інтернет, в якої маса переваг.
Що ж дає книга дівчатам? Її можна взяти в руки і насолодитися друкарським запахом, подивитися кольорові ілюстрації.
Незважаючи на відносну дорожнечу, для багатьох книги залишаються більш доступними, ніж Інтернет. Почитати книгу можна в будь-який час, незалежно від наявності комп'ютера та доступу до мережі.
Про величезну роль книги у житті людини є безліч прикладів у художній літературі. Деякі з них бібліотекарі запропонували учням.
Першим прикладом стала біографія видатного полководця Суворова Олександра Васильовича (1730-1800), представлена у книзі Осипова К. «Александр Васильевич Суворов».
Дитинство Олександр провів у батьківському маєтку в селі. Він ріс слабким, часто хворів. Через слабкість його здоров'я батько не думав про військову кар'єру сина і готував його на цивільну службу. Однак з дитячих років хлопчик виявив потяг до військової справи і, користуючись багатою батьківською бібліотекою, вивчав фортифікації, військову історію, артилерійську справу. Крім військових дисциплін, вивчав математику, філософію, історію. Суворов володів вісьмома мовами. З юних років незмінним супутником по життю Суворова була книга. Завдяки любові до читання він досяг успіху в кар’єрі військового. За все життя не зазнав жодної прямої поразки.
В якості іншого прикладу згадали роман Джека Лондона «Мартін Іден». Дія роману відбувалася на початку XX століття в Окленді (Каліфорнія, США). Мартін Іден — робочий хлопець, моряк, виходець із низів, йому приблизно 21 рік. Мартін випадково знайомиться з Рут Морз — дівчиною з багатої буржуазної родини. Закохавшись у неї з першого погляду і потрапивши під враження від вищого суспільства, Мартін, бажаючи стати гідним Рут, активно береться за самоосвіту. Мартін складає програму самовдосконалення, працює над своєю мовою, читає багато книг. Спираючись на життєвий досвід, він починає писати вірші і прозу, розсилає їх до видавництв. Міцне здоров’я і незламна воля веде його до мети.
Дві різні долі головних героїв – Олександра Суворова, сина з шанованої родини дворянського походження потомствених військових, та Мартіна Ідена, хлопця з робочої сім’ї, вихідця із низів, об’єднали та привели до професійного росту прагнення до успіху і регулярна праця над власним розвитком, пошук нових знань у книгах.
І вже зовсім підкорила підлітків інтерактивна гра-вікторина "А я героя упізнаю по цитаті".
Отже, молодь переконалася, що книга – справді надійний друг. З будь-яким питанням можна звернутися до неї. Без неї були б неможливі ні освіта, ні культура нашого суспільства. Саме книга зберігає в собі все те, що накопичило людство за всі віки свого існування в різних сферах.
Безумовно, ці судження правильні, і як зазначив філософ А. Шопенгауер: «Книги – це маяки в океані часу».
