...Идут года, в пространстве тая,
Мы входим в XXI век.
И мы, конечно, понимаем,
Что время не замедлит бег.
Но лира Пушкина златая
Способна временем владеть
И к нам через века взывая,
"Глаголом жечь сердца людей"
Надія Карпова
У червні виповнилося 210 років від дня народження великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Немає в Росії Поета, про якого було б написано стільки мемуарів і досліджень. Немає в Росії Поета, не дивлячись на всі старання, який був би настільки явно незбагненним і чарівно таємничим. У поезії Пушкіна немає ні початку, ні кінця. Вона, як твій рідний край, як вічний простір, радує тебе близьким, зрозумілим, хвилює далеким, ще не збагненим, але манливим і дорогим...
Поділитися своїм баченням Пушкіна як поета, драматурга, прозаїка й стало метою засідання об'єднання вільних художників «Ракурс». Під час заходу звучали не тільки вірші поета, але й романси на його слова. Цікавим було прочитання "Євгенія Онєгіна", блискуче відтвореним українською мовою Максимом Рильським. Ця праця вважається класичним зразком перекладацького мистецтва. Варто зауважити, що багаторічна робота над перекладами творів Пушкіна сприяла збагаченню української літературної мови.
Ще однією цікавою сторінкою засідання стала розповідь працівника краєзнавчого музею Дяченка С. про перебування О. С. Пушкіна на Україні й зокрема на Херсонщині в роки його юнацького заслання.
На завершення пролунала добірка віршів, присвячена великому російському Поетові, підготовлена одним зі членів об'єднання - Асатрян Ольгою.
Comments