Фото: Парламент.UA
Під час повномасштабної війни ЗСУ постійно вдосконалюють способи боротьби з ворогом та застосовують нові підходи до ведення бойових дій. Особливе значення мають удари по глибокому тилу противника, які спрямовані не лише на послаблення його економічного потенціалу, а й на порушення логістики та роботи військово-промислового комплексу (ВПК).
У ніч на 17 травня 2026 року ця стратегія втілилася в один із наймасштабніших повітряних ударів від початку повномасштабного вторгнення. Протягом кількох годин у різних районах російської столиці та Підмосков'я лунали вибухи, активно працювали системи протиповітряної оборони (ППО), а наслідками атаки стали масштабні пожежі, руйнування інфраструктури та тимчасовий параліч цивільної авіації.
Цілі атаки. Одним із головних напрямів удару стали підприємства військово-промислового комплексу (ВПК):
Профіль підприємства. МКБ «Райдуга» (м. Дубна, Московська обл.) – провідне російське машинобудівне конструкторське бюро. Спеціалізується на розробці та виробництві крилатих ракет класу «повітря-поверхня».
Значення для ворога. Саме тут створюються ракети сімейств Х-59, Х-69 та інші високоточні засоби ураження, які ворог регулярно застосовує під час ударів по українських містах та об'єктах критичної інфраструктури.
Профіль підприємства. Технопарк «Елма» – науково-виробничий комплекс. Основними видами діяльності є розробка та випуск електронної техніки, контрольно-вимірювальних приладів, оптичної техніки, а також дослідження у сфері ІТ.
Значення для ворога. Забезпечує науково-дослідну та виробничу базу для суміжних оборонних підприємств регіону.
Наслідки. Масштаби загоряння зафіксували очевидці. На опублікованих кадрах, знятих із Соснової алеї, видно епіцентр пожежі, що палає на відстані близько 800 метрів від місця зйомки.
Відео: Масштаби займання у районі технопарку
Профіль підприємства. Завод «Ангстрем» (м. Зеленоград, Московська обл.) – один із ключових флагманів російської електронної промисловості.
Значення для ворога. Спеціалізується на випуску мікроелектроніки та напівпровідникових компонентів. Продукція заводу є критично важливою для функціонування російських систем зв'язку, навігації, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), безпілотних комплексів та систем наведення високоточного озброєння.
Наслідки. В умовах дії жорстких міжнародних санкцій власна електронна компонентна база є «ахіллесовою п'ятою» російського оборонного сектору. Ураження цього об'єкта завдає прямого удару по спроможності ворога імпортувати дефіцитну мікроелектроніку.
Наслідки атаки у Зеленограді. Фото: ASTRA
Не менш важливими цілями стали об'єкти паливно-енергетичного комплексу (ПЕК):
Профіль підприємства. Сонячногірська наливна станція (село Дурикіне, Московська обл.) – один із важливих вузлів паливної інфраструктури підмосковного регіону.
Значення для ворога. Саме через цей об'єкт здійснюються зберігання, транспортування та відвантаження бензину та дизельного пального. Він безпосередньо забезпечує потреби промисловості, військового транспорту та логістичних мереж загарбників.
Профіль підприємства. Нафтоперекачувальна станція «Володарська» – ключовий елемент системи магістральних нафтопродуктопроводів рф.
Значення для ворога. Забезпечує транспортування дизельного пального від нафтопереробних заводів центральної частини росії до внутрішніх споживачів. Крім того, станція безперебійно постачає паливо на великі нафтобази Московського регіону та забезпечує авіаційним пальним три ключові аеропорти: «Шереметьєво», «Домодєдово» та «Внуково».
Наслідки. За повідомленнями з відкритих джерел, внаслідок успішної атаки на території об'єкта виникла масштабна пожежа площею близько 800 м².
Профіль підприємства. Московський нафтопереробний завод (район Капотня, м. Москва) – один із найбільших і найтехнологічніших НПЗ у центральному регіоні держави-агресора.
Значення для ворога. Відіграє стратегічну роль у забезпеченні паливом російської столиці, прилеглих областей та армії рф. Повністю покриває значну частину внутрішнього ринку Московського авіаційного та транспортного вузлів.
Наслідки. Внаслідок атаки зафіксовано поранення серед персоналу, який перебував поблизу об'єкта. Попри заяви російської сторони про «відсутність суттєвих перебоїв», ураження такого гіганта суттєво підриває стабільність енергетичної системи ворога.
Відео: Фіксація ударного БПЛА СОУ FP-1 над Московським НПЗ
Масштабна повітряна атака вплинула й на роботу цивільної та військово-транспортної авіації в центральному регіоні росії. Вибухи, прольоти БПЛА та робота російських систем ППО фіксувалися у таких населених пунктах Підмосков'я: Хімки, Лобні, Клині, Наро-Фомінськ, Сходні, Дєдовськ, Дурикіно, Дубні, Корольово, Істрі, Раменському та Волоколамську.
Наслідки. Через безпосередню загрозу для повітряного простору російська влада була змушена двічі запроваджувати жорсткі тимчасові обмеження на виліт та посадку в усіх чотирьох ключових аеропортах Московського авіаційного вузла:
- «Шереметьєво»;
- «Внуково»;
- «Домодєдово»;
- «Жуковський».
За офіційними даними російської сторони, внаслідок обмежень було екстрено затримано або скасовано щонайменше 37 пасажирських та вантажних рейсів. Значну частину повітряних суден авіадиспетчери були змушені перенаправляти на запасні аеродроми до Санкт-Петербурга (аеропорт «Пулково»).
Спалені авто на парковці у аеропорту «Домодєдово». Фото: АрміяInform
Зафіксовано падіння уламків безпілотника на території міжнародного аеропорту «Шереметьєво», що призвело до займання на злітно-посадковій смузі та екстреного припинення авіасполучення.
Пожежа в московському аеропорту Шереметьєво. Фото: Astra
Найбільша за останній рік атака не лише завдала значних матеріальних збитків рф, а й зафіксувала потужний медійний та інформаційно-психологічний ефект:
Символічне значення. Важливим підсумком нічної операції стала публікація командира підрозділу «Птахи Мадяра» Роберта Бровді (позивний «Мадяр»). Він оприлюднив фотографію ударного безпілотника з промовистим написом «Moscow Never Sleeps» («Москва ніколи не спить»).
Цей напис став лаконічним «маніфестом нової реальності», у якій війна неминуче та дедалі відчутніше переноситься безпосередньо вглиб території держави-агресора: «односторонній абонемент на спокійне життя на Патриках та околицях – анульований», а стратегічна психологічна перевага остаточно перейшла до ЗСУ.
Колаж: Роберт Бровді / Telegram
Тактичний успіх ЗСУ. Зібрані дані свідчать про те, що українські БПЛА змогли подолати багаторівневу систему ППО противника та досягти визначених цілей навіть у районах із максимальною концентрацією засобів захисту. OSINT-аналіз зафіксував щонайменше 10 точок влучань або прольотів у межах московського оборонного периметра:
6 локацій – між першим і другим кільцями ППО;
4 локації – всередині найщільнішого першого кільця охорони столиці рф.
Українські безпілотники, які були задіяні під час масованої атаки на Москву та Підмосков’я. Ілюстрація згенерована за допомогою ШІ
Наймасштабніша за рік атака БПЛА на Москву та Підмосков’я показала, що навіть багаторівнева система ППО та статус «столичного регіону» не гарантують агресору повної безпеки. Ключову роль у досягненні результату відіграли не кількість ударних засобів, а якісна розвідка, виявлення вразливих ділянок оборони, ретельне планування маршрутів і продумана тактика застосування безпілотників.
Поки російська армія продовжує вчиняти воєнні злочини, наносячи удари по цивільній інфраструктурі та населенню України, ЗСУ чітко фокусують свої сили та можливості на руйнуванні воєнного та економічного потенціалу ворога.
