В межах проєкту «Клуб любителів нуару» співробітники Гончарівки провели перший кінопоказ в цьому році. Як і завжди, нас приймав Українсько-данський молодіжний дім у місті Миколаєві. Цього разу ми обрали не американську стрічку, як зазвичай, а французьку, аби трохи урізноманітнити програму та здивувати завсідників клубу.
Ми переглянули дебютну роботу Луї Маля «Ліфт на ешафот», зняту у 1958 році. Навесні 2025-го ми вже показували цей фільм в офісі ГО «Інша», але тоді зібралося невелике коло глядачів, оскільки ця камерна локація могла вмістити небагато гостей. Тому ми вирішили ще раз покликати усіх охочих на кіносеанс. І не прогадали. Попри морози та блекаут, до нас завітало 55 глядачів! Серед відвідувачів були і ті, хто вже бачили стрічку ще в студентські роки, але хотіли переглянути ще раз у зрілому віці. На подію завітали як переселенці з Херсонщини, так і миколаївці.
Незважаючи на те, що це була перша повнометражна робота у доробку режисера, фільм став культовим! Сценарій стрічки написано за однойменним романом Ноеля Калефа, який було опубліковано у 1956 році. Окрім закрученого сюжету, режисер фокусує увагу аудиторії на співставленні та протиставленні пар у цій історії. Він порівнює коханців Жульєна Таверньє і Флоранс Карала із парочкою юних закоханих Луї та Веронік. І ті, і ті скоїли тяжкий злочин: перші – поважні члени суспільства, які ретельно спланували вбивство «третього зайвого»; а другі, чиїх прізвищ ми навіть не знаємо, діяли безглуздо та імпульсивно. Але попри різний соціальний статус і вік, вони стають злочинцями, а відтак будуть розлучені через наслідки своїх дій. Та найголовніше – те, що в кожній парі панувало кохання. «Десь там ми завжди будемо разом», – проговорює головна героїня Флоранс у кінці фільму.
Музику до картини створив відомий американський джазист Майлз Девіс. У листопаді 1957-го музикант поїхав до Парижа і записав саундтрек до стрічки. Група, що складалася з французьких джазових музикантів, уникала письмової партитури і натомість імпровізувала під час перегляду фільму в студії звукозапису.
Після кіносеансу в залі лунало жваве обговорення. Глядачі ділилися враженнями та порівнювали французький нуар із американським.
Наступна зустріч учасників «Клубу любителів нуару» відбудеться в лютому.
