Колона знищеної військової техніки рф у Курській області. Фото: телеграм
6 серпня 2024 року кілька українських бригад ЗСУ вторглися у Курську область росії. Цей зухвалий наступ був підготовлений в умовах майже повної секретності. Упродовж тижня українці захопили більше території, ніж росія за весь цьогорічний наступ на Донбасі. Причому українські втрати були порівняно невеликі. Систематичне руйнування українцями мостів через річку Сейм давало зрозуміти, що вони планують оточити російські війська і взяти ще одну частину курської області.
8 серпня російські ЗМІ повідомили, що українські військові під час операції у Курській області за добу прорвали дві лінії фортифікаційних споруд. Їх російська влада побудувала за 2,5 роки повномасштабної війни, витративши 15 мільярдів рублів.
На події у Курській області рф відреагували у США та Європейському Союзі, зауваживши, що Україна має право захищатися на свій розсуд. Німеччина не заперечує використання в Курській області переданої ФРН зброї. А Китай сказав, що уважно стежить за ситуацією, й закликав сторони до деескалації.
12 серпня Президент Володимир Зеленський і Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вперше прямо підтвердили наступальну операцію ЗСУ в Курській області рф.
15 серпня стало відомо, що Україна створила військову комендатуру в Курській області рф, яку очолив генерал-майор Едуард Москальов.
Операція ЗСУ в Курській області. Фото: Getty Images
Підрозділи ЗСУ просунулися далі на північ. Українці перетворили війну на виснаження на війну маневрів за допомогою масованого раптового вторгнення. Однією з важливих цілей даної інтервенції на територію противника є його приниження. Вторгнення, схоже на курське, демонструє, що агресор не може виконувати одну з найголовніших функцій держави – гарантування безпеки на власній території. Наступ України на Курську область підриває віру росіян у політичну безпеку та стабільність, які начебто гарантував президент росії володимир путін. Тисячі мешканців Курська евакуйовані, однак путінський режим намагається применшити суспільний резонанс від першого іноземного вторгнення в росію з часів Другої світової війни.
Українські військові тримають у руках дорожній знак-розвилку «Украина-Россия». Курська область Росії. Фото: instagram. @libkos
«Ми не дозволили їм діяти. Ми перенесли бойові дії на територію ворога, щоб ворог відчув те, що ми відчуваємо щодня», – сказав О. С. Сирський.
Він зазначив, що наразі операція українських військових у Курській області має успіх, і назвав п'ять ключових цілей:
- не дати росії використовувати курську область як плацдарм для нового наступу;
- відволікти сили рф від інших напрямків;
- створити зону безпеки та запобігти обстрілу цивільних об'єктів;
- взяти в полон окупантів;
- підняти моральний дух українських військ та нації загалом.
Олександр Станіславович зазначив, що російське командування перекинуло у Курську область десятки тисяч військовослужбовців, включно з найкращими десантно-штурмовими військами.
Українські військові на об'єкті «Газпрому» у Суджі. Фото: телеграм
Сьогодні, за даними західних ЗМІ, Україна втратила близько 50% територій, які контролювала в Курській області. Росія нібито на цій ділянці фронту має перевагу в усьому. Водночас, ЗСУ продовжують виконувати поставлені командуванням завдання на цьому напрямку. Військові експерти зазначають, що не є коректним говорити про нібито втрачені українськими силами території в Курській області. Україна здійснює там дії, які відповідають певному плану. Перед українськими військовими не стояло завдання захоплення російської території і зараз не стоїть. Перше завдання, яке там виконується, – створення буферної демілітаризованої зони. Росіяни ліквідують всю свою інфраструктуру в цій зоні авіаційними бомбами, артилерією та далекобійними засобами ураження.
17 грудня Головнокомандувач Олександр Сирський заявив, що росіяни значною мірою активізувалися на території курщини, де вони вже «третю добу» наступають. За його словами, вони залучають у боях підрозділи армії КНДР, які зазнають великих втрат.
Військовополонені росіяни у Курській області. Серпень 2024. Фото: DeepState
Також у Курській області виконується друге завдання. Ворог там збільшив щільність військ і проводить наступальні дії – це і була мета ЗСУ.
Українські війська зв'язали боями на курщині понад 50 тисяч окупантів і 20 тисяч уже відмінусовали. Ці 70 тисяч росіян не з'явились на Донецькому фронті, а це означає, що українські сили змогли стримати ворога в районі Покровська, Курахового та Великої Новосілки. В іншому випадку окупанти вже були б у Павлограді.
Український військовий та жителька підконтрольної Суджі у Курській області. Фото: Getty Images
Критики сумніваються у доцільності такої операції, наголошуючи, що ці ресурси могли б краще послужити на інших фронтах. Проте прихильники стверджують, що це був єдиний спосіб попередити можливий російський наступ із півночі та послабити їхні сили на сході та півдні України.
Попри всі складнощі, багато українських командирів переконані, що операція була виправданою. Вона дозволила виграти час, зменшити втрати на інших напрямках і послабити ворога. Хоча росіяни продовжують атаки, експерти вважають, що досягти значного прориву цієї зими їм навряд чи вдасться.
Курська операція стала випробуванням витривалості українських військових та міцності їхньої стратегії. Її результат матиме вагомий вплив на перебіг війни та можливі майбутні переговори.
Використані джерела
Інтернет-ресурси:
