Минає 81-а річниця однієї з найжахливіших трагедій в історії українського народу – Голодомору 1932-1933 років, який поглинув мільйони людських життів.
19 листопада працівники Херсонської ОУНБ ім. О. Гончара провели в Херсонському політехнічному коледжі круглий стіл з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні.
Програма круглого столу включала обговорення причин і наслідків Голодомору та визнання його міжнародною спільнотою геноцидом українського народу. Обговорення супроводжувалося переглядом документального фільму «Великий злам» про події 1932-1933 років в Україні, також були представлені рідкісні фотографії з Державного архіву Херсонської області.
Студенти Херсонського політехнічного коледжу виявили значну активність та знання теми. Експертами діалогу стали: Яків Кузьміч (дипломований історик), Євген Кравченко (студент Херсонського політехнічного коледжу, лідер молодіжної організації «Сокіл»), Віталій Урбанський (громадський та політичний діяч). У своїх виступах експерти проаналізували події, що призвели до геноциду українського народу в 1932-1933 роках; закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» від 28 листопада 2006 року, яким Голодомор визнаний геноцидом українського народу; офіційну правову оцінку компетентними органами України щодо засудження винних у цій трагедії; причину несприйняття Російською Федерацією позиції України щодо кваліфікації Голодомору як геноциду тощо.
Також на екрані були представлені соціологічні дослідження 2013 року про ставлення до Голодомору 1932-1933 років як до геноциду українського народу серед макрорегіонів (об’єднання областей). Найбільше визнають Голодомор як геноцид на заході та в центральних областях України, по 87% та 86% відповідно, а найменше – у південних регіонах та на Донбасі, по 40% та 36%. Експерти дали власну оцінку цим явищам та зазначили, що на Сході України, коли люди помирали, їхні села заселялися переселенцями з Росії. Звісно, що нащадки тих переселенців нічого не знають про Голодомор, тому що їхні предки не потерпали від голоду.
Присутні вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років хвилиною мовчання.
Студенти нагадали, що в цю суботу, 22 листопада, коли на вулицях стемніє, треба засвітити свічку і поставити її на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цих вогників має бути якнайбільше. Вони потрібні для кожного з нас. Адже ці вогники символізуватимуть нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників. Ці вогники зігріють душі загиблих.
Дана зустріч не залишила байдужим нікого із присутніх та засвідчила, що українці не забувають свого минулого, а отже, заслуговують на гідне майбутнє.