Oles Honchar
Kherson regional
universal scientific library
MO-TH: 9:00-18:00
SA-SU: 9:00-18:00

Феномен культури Кукутені-Трипілля

Середньотрипільське поселення

Відомий український вчений В. М. Щербаківський писав: «Гадаємо, що історія України починається з палеоліту... що всі послідовні великі культури на Україні являють собою етапи, щаблі формування та розвитку українського народу аж до нинішнього часу. Вивчення всієї історії в цілому, в комплексі умов географічних, економічних та епізодичних дає правдиве розуміння минулого, а разом з тим указує дальший шлях нашого народу».[14.].

Попередньо ми розглянули ранній період розвитку культури Трипілля-Кукутень. Тож пропонуємо тепер розглянути період середньотрипільського поселення.

На середньому етапі розвитку племена трипільської культури посідали величезні простори лісостепу. «Вони розселилися в районі стойчищ Верхнього і Середнього Дністра, Прута, Серета, Південного Побужжя та Правобережжя Дніпра. Поселення цього періоду значно більші за розміром (що свідчить про збільшення кількості населення) і розташовані на підвищених плато біля річок та струмків. Житла в плані мали форму видовженого прямокутника й будувалися на фундаменті з розколотого дерева, покладеного впоперек, на нього накладався товстий шар або кілька шарів глини. Плетені дерев'яні стіни на стовпах і перегородки всередині житла обмазували глиною, з глини будували печі на дерев'яному каркасі, припічки, лежанки коло печі. З глини робили ритуальні жертовники в житлах, круглі або у формі хреста (с. Коломийщина, Володимирівка, Майданецьке, Тальянки).»[6.].

У поселеннях було виявлено клиноподібної форми та провушні сокири з міді. Почалося видобування міді з родовищ на Волині та у Подністров'ї. Рівня ремесла досягло гончарство. [3.].Характерним для кінця цього періоду став монохромний та біхромний спіральний орнамент, нанесений чорною фарбою на жовтувато-червонуватому ангобу. Посуд різних форм ліпився руками, можливо застосовувався повільний гончарний круг. Типові великі грушоподібні та кратероподібні посудини для збереження зерна, миски, горщики, біконічні посудини та ін.; також з глини виробляли схематизовані жіночі статуетки, фігурки тварин, модельки жител.[8.].

До середньої доби Трипільської культури належать поселення, що їх виявив В. Хвойка біля сіл Трипілля, Верем'я, Щербанівка, а також Володимирівка, Веселий Кут, Миропілля, Небелівка та ін. [1.]. «Матеріальна та духовна культура Трипілля-Кукутень свідчить про його належність до так званої цивілізації Давньої (Старої) Європи, яка презентує давніх хліборобів Балкан, Подунав’я та Центральної Європи і генетично пов’язана з давніми культурами Малої Азії.»[4..].

Унікальною пам’яткою, пов’язаною з трипільцями, є печера Вертеба.[5.]. Ця печера розташована поблизу села Більче-Золоте на Тернопільщині і є однією з найбільших у Європі – довжина її ходів сягає 9 км.[12.]. З ХІХ ст. тут проводяться розкопки, результати яких доводять, що приблизно 600 років печера використовувалась як храм та місце тимчасового проживання трипільців. У ній також виявлено людські поховання.[13.].

Орнаментація посуду та пластики являла собою розвинену знакову систему (що може розглядатися як різновид піктографічної писемності), призначену для спілкування з «вищими силами» та збереження й обміну інформацією, насамперед з ритуальною метою.[10.]. Комплекс орнаментації посуду, антропоморфної та зооморфної пластики, культову кераміку, у т. ч. так звані біноклеподібні посудини, пов’язують із сакральною діяльністю.[2.].

Список використаної літератури:

  1. Бурдо Н.Б., Відейко М. Ю. Трипіпільська культура. Спогади про золотий вік/ Худож.-оформлювач І.В. Осипов.- Харків: Фоліо, 2007.- 415 с.
  2. Винокур І., Телегін Д., Археологія України . — Київ: Вища школа ,1994.. — 318с.
  3. Відейко М. Ю. Економіка та суспільний лад трипільського населення Південного Побужжя (етапи ВII – СI) : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.6 / М. Ю. Відейко; наук. кер. М. М. Шмаглій ; офіц. опоненти: М. А. Пелещишин, Т. Г. Мовша ; Ін-т археології АН України. – Київ, 1992. – 20 с.
  4. Відейко М. Ю. Трипільська цивілізація / М. Ю. Відейко. – Київ : Академперіодика, 2003. – 141 с.
  5. Губерначук С. С. Карби трипільської доби в українських географічних назвах та іменах особових / С. С. Губерначук. – Київ : Четверта  хвиля,2008. – 232 с.
  6. Гусєв С. О. Трипільська культура Середнього Побужжя / С. О. Гусєв. – Вінниця : Антекс–УЛТД, 1995. – 304 с.
  7. Давні поселення України : альбом археологічних джерел та реконструкцій.Ч. 1 / М. Ю. Відейко, О. В. Трачук, О. І. Петросюк, Р. В. Терпиловський, В. О. Петрашенко ; Ін-т археології НАН України. – Київ: Товариство КОЛО-РА , 2000. – 103 с. : іл.
  8. Давня кераміка України : археологічні джерела та реконструкції. Ч. І /С. М. Рижов, Н. Б. Бурдо, М. Ю. Відейко, Б. В. Магомедов ; НАН України, Ін-т археології. – Київ: Т-во КОЛО-РА, 2001. – 238 с. : іл.
  9. Дудкін В. П. Археометричні дослідження трипільської цивілізації /В. П. Дудкін, М. А. Відейко // Архіометрія та охорона історико-культурної спадщини. – Київ: , Т-во КОЛО-РА, 1999. – Вип. 2 . –С. 4  – 11.
  10. Зінченко О. Етногенез українців. Шляхи становлення нації /О. Зінченко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – № 33. – С. 10–13.
  11. Енциклопедія трипільської цивілізації. Т. 1. – Київ : Укрполіграфмедіа, 2002. – 704 с.
  12. Енциклопедія трипільської цивілізації. Т. 2. – Київ : Укрполіграфмедіа, 2002. – 654 с.
  13.  Короткий енциклопедичний словник з культури. — Київ : Україна, 2003.
  14. Щербаківський В.М. Кам’яна доба в Україні: науково-історичне видання. – Мюнхен: Український вільний університет, 1947. – 90 с.

 

Calendar

     1 23
45 6 78 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18192021222324
252627282930