Від початку створення Національного військового меморіального кладовища (НВМК) у Мархалівському лісі на Київщині не вщухають суперечки щодо вибору місця та екологічної безпеки проєкту. Будівництво розпочалося у 2024 році, а 29 серпня 2025-го тут відбулися перші поховання. За перші дев’ять місяців роботи меморіалу поховали близько 350 українських захисників і захисниць.
Улітку 2026 року сильні зливи пошкодили інфраструктуру кладовища, а поблизу поховань зафіксували значні просідання ґрунту. Адміністрація НВМК пояснила це природним ущільненням, проте екологи пов’язують проблему з високим рівнем ґрунтових вод. За результатами незалежних досліджень, у восьми з десяти свердловин вода залягала вище допустимої норми, подекуди лише за 80 см від поверхні. Це створює ризик забруднення підземних вод, якими користуються мешканці навколишніх сіл.
Наприкінці цього року серпня розпочалося будівництво додаткових дренажів для відведення ґрунтових вод. Водночас екологи наголошують на важливості збереження місцевої гідрологічної системи, зокрема водотоків річок Сіверки, Петіля та Притварки.
Інша проблема – знищення лісових насаджень. За оцінками екологічних активістів, під час підготовки території вже вирубали понад 32 гектари лісу, це близько 10 тисяч дерев цінних порід. Під загрозою опинилися й місцеві види тварин. Зокрема, поблизу меморіалу помітили горіхівку крапчасту – птаха, що перебуває під охороною Бернської конвенції та залежить від збереження хвойних і мішаних лісів.
29 січня 2026 року Верховний Суд визнав незаконним рішення про передачу природоохоронної території під будівництво НВМК. Однак роботи тривають, а на подальшу реалізацію проєкту планують спрямувати ще 879 млн гривень.
Ця ситуація вкотре засвідчує необхідність враховувати висновки науковців та екологів під час планування масштабних проєктів, щоб забезпечити гідне вшанування полеглих захисників без загрози довкіллю.
Більше фактів та подробиць про екологічні проблеми НВМК читайте на сайті Центру екологічної інформації Гончарівки.
