Леся Українка. Драматургиня. Перша українська феміністка. Мавка української поезії. Іншої такої жінки-письменниці й борця немає у світі.
А якою була Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)? Невже лише образи хворобливої дівчинки з пером у руках або, навпаки, борця за свободу полум’яним словом закарбувалися в пам’яті потомків?
Відповісти на ці питання спробували працівники Гончарівки. 15 лютого в рамках проєкту «Безмежний світ Лесі Українки» для херсонської молоді було проведено цикл заходів, присвячених 150-й річниці від дня народження української поетеси, перекладачки, культурної діячки.
Присутні на вечорі-портреті «Я в серці маю те, що не вмирає» дізналися про чотири кохання, життєвий і творчий шлях видатної поетеси, а також познайомилися з відомими та маловідомими фактами біографії Лесі Українки.
Учасників зустрічі вразила трагічна історія стосунків поетеси та хворого туберкульозом Сергія Мержинського. За ніч, під час одного з найтяжчих нападків хвороби, Леся біля ліжка Сергія пише знамениту драму «Одержима», яка стане апогеєм її горя. Не залишилися байдужими юні херсонці і до щирого кохання Климентія Квітки до Українки.
Наостанок присутні ознайомилися з інтимною лірикою поетеси у виконанні сучасних українських музичних гуртів.
Під час заходу у форматі музею однієї особи «Сім струн Лесі Українки» учасники переглянули короткий сучасний мультсеріал «Книга-мандрівка», присвячений життю української поетеси та її найвідомішій роботі – драмі-феєрії «Лісова пісня». Ведучі провели віртуальну екскурсію тематичними залами, які розповідали про родину, дитинство та творчий шлях Лесі. Присутні брали активну участь в обговоренні творчості поетеси, ставили запитання. А ще найактивніші мали змогу виграти невеликі призи за правильні відповіді, що стосувались біографії Лесі Українки.
Наостанок учасники заходу висловили думку, що життя (Лесі Українки) – великий подвиг в ім’я українського народу.
Щоденно вона жила і творила для майбутньої справедливої і вільної України, освітлюючи своєю творчістю і біографією наше сьогодення, викликаючи у своїх земляків пошану і почуття щастя від того, що існують такі, як вона – творці й люди.
