1 січня
БАРАНОВ-РОССІНЕ ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ
[1888-1944?], художник, майстер українського авангарду
(До 130-річчя від дня народження)
Баранов-Россіне Володимир Давидович народився у с. Великій Лепетисі Таврійської губернії, нині – смт Херсонської області, за іншими версіями – у м. Херсоні. Навчався в Одеському художньому училищі та в Петербурзькій академії мистецтв.
У 1907-1909 рр. художник брав участь у перших виставках російських і українських художників авангарду, організованих Д. Бурлюком у Москві та Санкт-Петербурзі. Твори митця цього періоду виконані в дусі кубізму, в деяких випадках поєднано засоби кубізму з динамікою футуризму.
У 1912 р. В. Баранов-Россіне разом з М. Шагалом та О. Архипенком експонував свої твори у мистецьких салонах Парижа. Перший паризький період митця був дуже плідним у його творчості. Він створив і виставив у Салоні незалежних першу скульптуру під назвою «Симфонія номер 2».
У 1917 р., повернувшись до Росії, брав активну участь у мистецьких маніфестаціях країни, створив низку робіт на революційну тему. З 1917 р. художник почав підписувати свої твори подвійним прізвищем – Баранов-Россіне.
У 1925 р. митець остаточно емігрував до Франції. Експонував твори в Салоні незалежних (1925-1942), на міжнародній виставці в Парижі (1937). Працював у форматі напрямів: фовізму, кубізму, дадаїзму, абстракціонізму, сюрреалізму.
У 30-ті роки Баранов-Россіне заснував академію малярства. Спілкувався з паризькими митцями, приятелював з земляком М. Андрієнком-Нечитайлом.
Окрім малярства, В. Баранов-Россіне довго виношував ідею поєднання звуку і кольору. У 1916 р. він дав на своєму приладі перші концерти у Християнії і Стокгольмі, застосувавши складну зміну світлофільтрів «під музику». Пізніше сконструював «оптофонічне фортепіано». Апарат являв собою поєднання проекційного ліхтаря з клавіатурною системою, що давала можливість проектувати на екран 3600 відтінків.
Баранов-Россіне Володимир Давидович
Під час Дргої світової війни В. Баранова-Россіне депортовано нацистами з Франції. Загинув у концтаборі «Аушвіц». Місце його поховання невідоме, так само, як невідома і точна дата його смерті.
На жаль, В. Баранов-Россіне не отримав справжнього визнання за свого життя ні в Україні, де починав свою творчість, ні за її межами, де працював усе своє творче життя.
Література
Горбачов Дмитро Омелянович. Авангард: Українські художники першої третини XX ст. [Образотворчий матеріал] = Avantgarde : Ukrainian Artists of the First Third of the 20th C. / Д. О. Горбачов ; упоряд. текст. та іл. матеріалів, вступ. ст., текстівки та розшир. анот. Дмитра Горбачова ; голов. ред. Н. Прибєга ; координатори проекту І. Степурін, Н. Прибєга ; пер. англ. К. Калиновської. – Київ : Мистецтво, 2016. – 319 с. – Парал. укр., англ.
Баранов-Россіне В. Д., с. 62-67 : іл.
Русский футуризм и Давид Бурлюк, «Отец русского футуризма» [Изоматериал] : [кат. выст .] / авт.-сост. Елена Баснер [и др.] ; авт. ст. Евгения Петрова [и др.]. – СПб. : Гос. рус. музей : Palace Editions, 2000. – 240 c.
Баранов-Россіне В. Д., с.44-45, 79 : іл.
Скофенко А. Володимир Баранов-Россіне – забутий авангардист / Алла Скофенко // Мистецтво української діаспори. Повернуті імена. – Київ, 1997. – Вип. 1. – С.221-232. – Бібліогр. наприкінці ст.
Черный квадрат над Черным морем : материалы к истории авангард. искусства Одессы, XX в. / Одес. гос. науч. б-ка им. М. Горького ; сост. Е. М. Голубовский, Ф. Д. Кохрихт, Т. В. Щурова ; отв. ред. О. Ф. Ботушанская; фот. А. Владимирского [и др.]. – 2-е изд., испр. и доп. – Одесса :
Optimum, 2007. – 261, [2] с. : ил. – Текст рус., укр. – Библиогр.: с. 245-247 и в подстроч. прим. – Указ. имен: с. 248-[262] .
Баранов-Россіне В., с.4, 18, 20, 248.
Баранов-Россіне Володимир (справж. – Баранов Лейб Давидович; 01.(13).01. 1888, с. Велика Лепетиха Мелітоп. пов. Тавр. губ., нині – смт Херсон. обл. – 1944, нім. концтабір) – живописець і скульптор // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2003. – Т. 2. – С. 230-231, 399 : іл.
Бойко Лідія. Серед знаменитостей – наші земляки / Лідія Бойко // Тавр. вісті. – 2012. – 21 верес.(№38).
Вони прославили та прославляють Херсонщину // Позакл. час. – 2011. – Квітень (N4). – С. 87-98.
Захаров Александр. Проезд Баранова-Россинэ / Александр Захаров // Гривна – СВ. – 2016. – 31 марта (№14). – С. 13 : портр.
Тараїлов Борис. Світи художника / Борис Тараїлов // Тавр. вісті. – 2009. – 20 берез.(№12). – С. 2.
