У романі «Графиня» волинського письменника Володимира Лиса, якого називають класиком сучасної української літератури цікаво переплітаються сучасність і минуле, реальність і містика, драматичний сюжет і детектив.
З теперішнього часу читач несподівано, коли найменше цього очікує, переноситься у минуле. Події розгортаються у провінційному містечку Старий Луг, проте коли читаєш книгу, спочатку незрозуміло, що саме іноді відбувається. Усе стає на свої місця після того, як твір прочитано.
Оповідь ведеться від першої особи – Платона Лемещука. Провінційний художник, який розміняв п’ятий десяток, працює шкільним вчителем малювання і не має ілюзій стосовно реалій життя.
Проте загадкові події, які відбуваються в місті, зокрема із самим художником, привертають його увагу до старовинного портрету графині Венцеслави, що зберігається у місцевому музеї. Платон розуміє, що усі дивні події якимось чином пов’язані з цим портретом та його колишньою ученицею Любов Стажук. Чи вдасться йому розв’язати цю загадку?
Але головне в романі – роздуми про сенс життя, складний моральний та мистецький вибір, який часто постає перед людиною, про людське життя в ретроспективі часу.
В79014
821(477)'06
Л 63
Лис Володимир Савович.
Графиня: роман/ Володимир Лис ; [худож. ред. Т. О. Волошина] - Харків : Кн. клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2018. - Придбано за підтримки Українського культурного фонду (УКФ). - 219, [1] с. - (Від Золотого письменника України), ISBN 978-617-12-0513-0
УДК: 821.161.2'06-31
