Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Микола Дремлюга

15.07.2017

Він був першим в історії української музики, хто створив концерт для бандури та симфонічного оркестру. Цей концерт став обов’язковим твором на вітчизняних та міжнародних конкурсах бандуристів. Його непересічний концертний репертуар для бандури, який включає фуги, сюїти, сонати, прелюдії, баркароли, є особливо цінним внеском у розвиток української музики.

Датою народження видатного українського композитора Миколи Дремлюги вважається 22 червня 1917 року. Це зазначено в усіх офіційних документах, енциклопедіях, довідниках. Однак, це помилкова дата, про що Микола Васильович, звичайно, знав, однак вважав, що виправити цю помилку дуже складно. Народився він на батьківщині матері, у слободі Бутурлинівці Воронезької губернії влітку 1917 р., напередодні Жовтневого перевороту і переходу на новий календар, що і спричинило плутанину з датами. При переїзді свідоцтво про народження загубилося. У дитячі роки день народження М.Дремлюги святкували взимку, на святого Миколая, бо за християнською традицією день ангела-захисника вважається важливішим святом. Проблема постала перед отриманням паспорта, який М.Дремлюга одержав за шкільною довідкою, виданою 22 червня. Цю дату і зафіксували як дату народження. І тільки 1985 року свідоцтво було випадково знайдено в одній із книжок великої сімейної бібліотеки. У цій метриці, виданій Бутурлинівським районно-обласним виконавчим комітетом Боровського повіту Воронезької губернії, вказується дата народження 2 липня 1917 року за старим стилем, тобто 15 липня – за новим. Син учителів (батько викладав математику, мати – літературу), Микола Дремлюга отримав неабияке виховання в сім'ї: досконало оволодів французькою та німецькою мовами, читав в оригіналі Шіллера, Гете, Новаліса, Віланда, брав уроки гри на фортепіано у видатного піаніста Г.Беклемішева. Проте, за наполяганням батька, вступив на факультет хімічного машинобудування Київського індустріального інституту (нині – НТУУ «КПІ»), який закінчив у 1939 році. Під час навчання в КПІ Микола Дремлюга продовжував займатися музикою: виступав на концертах, виконуючи віртуозні прелюдії Сергія Рахманінова, створював власні композиції. Тож цілком закономірним був його вступ до консерваторії у клас композиції славетного Л.Ревуцького. Ще студентом у 1944 році він був прийнятий до Спілки композиторів України. У 1946 році закінчив композиторський та історико-теоретичний факультети Київської консерваторії, а в 1949 – аспірантуру. З 1978 року Микола Васильович – професор кафедри композиції та інструментовки Київської консерваторії (нині – Національна музична академія України).

Протягом 52 років він викладав історико-теоретичні предмети – гармонію, музичний аналіз, музичну літературу, оркестровку, читання партитур, хорову аранжировку, із 1966 – композицію. Серед його учнів – О.Білаш, Л.Дичко, В.Сільвестров, Є.Станкович, І.Карабиць, К.Мясков, В.Філіпенко, О.Костін, І.Поклад, зокрема, по класу композиції – В.Верменич, П.Ладиженський, І.Кириліна та ін.

М.Дремлюга був щедро обдарований, йому були підвладні всі музичні жанри. Загалом у його творах перемагають оптимістичні тони, хоча в багатьох з них відчуваються глибокий драматизм і трагізм. Композитор написав шість симфоній, цикл симфонічних поем, симфонічні увертюри, вісім концертів для різних інструментів з оркестром: для фортепіано, труби, скрипки, гобоя. А хорова творчість композитора включає кантати й ораторію.

Ще в дитячі роки, коли Микола Васильович гостював у селі на Вінниччині у рідних його батька, полонила його народна пісня. Чотирирічний Миколка дослухався до пісень, а потім, заховавшись на горищі хати, співав їх, – розповідала родичка. Коли він стане композитором, то зробить понад сто концертних обробок народних пісень – не тільки українських, а й російських, білоруських, болгарських, чеських, словацьких, польських, угорських, албанських. Його перу належатимуть понад сто романсів на вірші І.Франка, Лесі Українки, М.Рильського, П.Тичини, В.Сосюри, Т.Масенка, Д.Павличка, А.Демиденка, О.Пушкіна, М.Лермонтова, І.Буніна, а також на вірші й сонети Мікеланджело, Ф.Петрарки, В.Шекспіра, П.Ронсара, Х.Хіменеса, П.Елюара, А.Міцкевича, Омара Хайяма. А поховальний кант, який наспівувала тітка Голяна, стане однією з тем Третьої симфонії «Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років». За цю симфонію 1998 року композитор отримає найвищу нагороду – Державну премію України ім. Т.Г.Шевченка. Вона вражатиме своєю довершеністю, красою і філософською глибиною. «Симфонія, яку я присвятив жертвам голодомору 30-х років, – писав композитор, – це моя творча сповідь перед українським народом».

Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із наших фондів.

Про нього:

Кульчий Олена. Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів [Текст] / О. Кульчий; Т. Малярчук, Ю. Бентя; Державна архівна служба України; наук. ред. В.М. Жежера, вступ. сл. Б.І. Олійник, вступ. сл. О. Гінзбург, худож. оформ. О.Я. Остапова. - К. : КЛІО, 2013. - Розпашний тит. арк. - [Імен. покажч.]: с. 314-322. - Покажч. арх. джерел: с. 323-347. - 347, [4] с. - (Програма "Українська книга")

Його твори:

Дремлюга Микола. Ой заграли комарі: пісни : для ф-но/ М. Дремлюга; сл. Г. Бойко // Музичний керівник. - 2012. - N 4. - С. 56-57.

Дремлюга Микола Васильович. Ой поля широкії [Ноти] : для солістів та мішаного хору в супроводі баяна/ М.В. Дремлюга; сл. Д. Луценко. - К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. літ. УРСР, 1961. - [4] с. - (Бібліотечка художньої самодіяльності. Наші маяки).

Дремлюга Микола Васильович. Пісні кохання, роздуми [Ноти] : цикл романсів для голосу в супроводі ф-но/ М.В. Дремлюга. - К. : Музфонд СРСР, Укр. респ. філія, 1957. - 31 с.

Дремлюга Микола Васильович. То не хвиля в морі грає [Ноти] : для мішаного хору в супроводі баяна/ М.В. Дремлюга; сл. Д. Луценко. - К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. літ. УРСР, 1961. - [4] с. - (Бібліотечка художньої самодіяльності. Наші маяки).

Дремлюга Микола Васильович. Фортепіанний альбом [Ноти] = Фортепианный альбом: пед. репертуар для учнів 1-8 кл. ДМШ/ М.В. Дремлюга; ред. Є.А. Лур`є, худож. Г.М. Горський. - К. : Муз. Україна, 1967. - 49, [1] с.

 

 

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18192021222324
252627282930