Днями співробітники Гончарівки провели черговий кінопоказ американського нуару у Миколаєві. На захід завітало 29 відвідувачів. Цього разу переселенці з Херсона та миколаївці дивилися фільм Роберта Олдріджа «Цілуй мене на смерть». Попри таку пристрасну назву, стрічка розповідає не про кохання, а про небезпечні пригоди харизматичного приватного детектива Майка Хаммера, який будь-що намагається розгадати одну таємницю. Цей фільм вийшов у прокат у 1955 році, і критики називають його останнім класичним нуаром в історії кіно: буцімто далі цей жанр «розмивається» і розпадається на кілька інших підвидів. Стрічка цікава ще й тим, що, попри малий бюджет та відсутність зіркового складу, вона тримає у напрузі глядача до останнього кадру. Особливо захоплюючим сюжет стає, коли головний герой знаходить ключ від валізи, яку нізащо неможна відкривати.
У однойменному романі письменника Міккі Спіллейна йшлося про валізу з наркотиками, але через закон Гейза, який діяв тоді на території США і був своєрідною цензурою для кіновиробників, сценаристи змушені були прибрати заборонені речовини з фільму і замінити їх на щось інше. Цим «щось» стали радіоактивні матеріали, які викликали опромінення і ядерний вибух.
Після завершення фільму глядачі ділилися своїми враженнями. Аудиторія була здивована тим, що стрічка починалася як типовий нуар, а потім поступово перетворилася на фільм-катастрофу. Комусь дуже сподобалося те, що на відміну від попередніх фільмів у «Цілуй мене на смерть» ми вперше бачимо чорношкірих акторів не як обслуговуючий персонал, а у ролі спортсменів та в якості джазових музикантів. Хтось побачив у головному герої схожість із Джеймсом Бондом, і це при тому, що перша стрічка про агента 007 вийшла на кілька років пізніше ніж фільм Олдріджа. Можливо, автор Бондіани надихнувся цим нуаром під час створення свого першого роману?
Стосовно наших наступних кінозустрічей: у липні зробимо невелику паузу, адже Українсько-данський дім, який гостинно приймає херсонських бібліотекарів, йде на канікули до середини серпня. Отже, вже через місяць ми зберемось, щоб подивитися чудовий фільм Фріца Ланга «Вітрина».
